Повернутися до звичайного режиму

Поради психолога

Шановні батьки!
Ви, звичайно, прагнете до того, щоб у вас склалися добрі стосунки зі своєю дитиною, щоб ви були для нього прикладом і авторитетом, щоб у вашій сім'ї панували взаємна любов і повага. Але ваші спрямування досягнуть мети, якщо ви:
- знаєте, що довіра - основне правило;

- завжди своїм дітям говорите правду;

- намагаєтеся бути прикладом для дитини;
- шануєте дитину як особу, що має право на свою точку зору;

- радитеся з дитиною;

- не обманюєте дитину;

- учите правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших дітей;

- не ставите метою добитися повної слухняності з першого слова, даєте можливість переконатися дитині, в чому він прав або не прав;
- постійно читаєте книги вголос своїй дитині;

- судите дитину за вчинок, згадуючи себе в його віці;

- знаєте друзів своєї дитини і запрошуєте їх у будинок;

- увечері усією сім'єю обговорюєте, як пройшов день.

Батьки‚ чи готові ви до школи?

В дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в подальшому виступають першоосновою готовності дитини до школи‚ і найбільша роль у цей період в розвитку та становленні дитини належить батькам. Саме вони мають забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚тим краще‚але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»Окреслимо кілька конкретних порад‚ які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим.1. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови‚ наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина обов’язково буде говорити так‚ як Ви.2. Дитина успішніше засвоює мову в той момент‚ коли дорослі слухають її‚ спілкуються з нею‚ розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період‚ суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою‚ безпеки та любові.5. У кожної дитини свій темперамент,свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.6. Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте.7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити‚ слухати, торкати руками‚ куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо.9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра — це провідна її діяльність, це її робота. Л.С.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги‚ мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор‚ головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково (всі члени родини).13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьтеце до її відома.

10 порад батькам першокласника.

Вже залишається зовсім небагато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона піде перший раз у перший клас. Від того, наскільки безболісно відбудеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашої дитини до школи, а відповідно, і її шкільні успіхи.1. НЕ ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ.За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо будете тиснути на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порозв’язувати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам доцільно по кілька разів читати одні й ті ж книжки. Вони, взнаючи "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, виправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою "дорослу" думку.2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ.Важливо сформувати у майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своїй дитині цікаві історії зі свого шкільного життя.3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ.Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені приноситимеш". Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті та гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ.Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не варто при дитині також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ.Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай дитина сама вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для неї речей. Нехай збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ.Хай всі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві тощо.7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ.За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев'ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби, одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ.Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині вона закінчилася.9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР.У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ, РОЗВИВАЙТЕ МИСЛЕННЯ.
Увага
1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».
Пам’ять
1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, поєднуйте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
2. Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.
Мислення
1. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.2. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої.3. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.4. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки ключати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.5. Включайте в заняття завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками


1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

2. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра)

3. Не слід постійно турбуватися про дитину, намагатися постійно обірігати від можливих небезпек, які часто є надуманими. Сподівайтеся, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі.

4. Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте: "Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему".

5. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

6. Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так Ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

7. Постійно спілкуйтесь з дитиною. Нехай вона розповість Вам, як провела день, що було у школі тощо. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчула, що Вам справді цікаво.

8. Не розхвалюйте дитину, але й не забувайте її заохочувати, коли вона цього заслуговує. Хваліть словом, усмішкою, ніжністю. Пам'ятайте, що похвала, як і покарання, має відповідати вчинку.

9. Проводьте дозвілля разом з дитиною. Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.

10. Будьте терпимими до Вашої дитини.

Батьки мають право:


обирати та бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування;
звертатись до керівника навчального закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей;
брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу;
ставати на захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування навчального закладу та у відповідних державних, судових органах;
приймати рішення про участь дитини в інноваційній діяльності закладу

Батьки зобов’язані:


забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей , створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов, повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;
виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Дитяча гаряча лінія 116111 або 0800500225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116123 або 0800500335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0800 50 17 20

Уповноважений Президента України з прав дитини 044255 76 75

Центр надання безоплатної правової допомоги 0800213103

Національна поліція України 102

Якщо ти став жертвою булінгу в школі?

За рівнем проявів агресії серед підлітків Україна займає четверте місце у світі, за даними ВООЗ. А за інформацією ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні стали жертвами булінгу – цькування у школі. Це можуть бути образи, кепкування, задирання, психологічний тиск та фізичне насилля

Хто може стати жертвою булінгу?

Стати жертвою шкільних агресорів може будь-хто, і частіше за все булінг не має причин – кривдники просто прагнуть конфлікту. Цькувати можуть через зовнішність, рівень розумового розвитку, успіхи в навчанні, особливості характеру, соціальний статус, расову приналежність, фізичні вади, приналежність до певної субкультури тощо. Жертвою може стати та дитина, якій важко спілкуватися з однолітками, або, навпаки, та, яка поводиться провокаційно. Від булінгу не застрахований ніхто, тож у тому разі, якщо ти став жертвою булінгу, не варто замикатися у собі та намагатися вирішувати проблему самостійно. Використовуй такі поради, щоб протидіяти цькуванню у школі.

Булінг: поради на випадок сутички з кривдником

1. Підтримуй із кривдником контакт очі в очі.

2. Намагайся говорити спокійним та рівним голосом.

3. Стій на достатній відстані від кривдника.

4. Звертайся до нападника на ім’я.

Булінг: що робити після конфлікту

1. Не бійся просити про допомогу! Розкажи про образи, цькування, шантаж або побиття тим, кому довіряєш (друзям, батькам, родичам, психологу або вчителю).

2. Не звинувачуй себе та не виправдовуй кривдників – ніхто не має права ображати тебе.

3. У будь-якій конфліктній ситуації звертайся по допомогу до адміністрації школи, вчителів або старших учнів.

4. Проконсультуйся зі шкільним психологом, який допоможе повернути впевненість у собі та порадить, що робити далі.

Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?

Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись про ситуацію.

6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/однокласника.

8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, батьків інших дітей.

12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до психолога.

13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.


Кiлькiсть переглядiв: 624

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.