FacebookTwitterVKontakteПідписатися на RSS
Курс "Розвиток мислення". Інформація по напрямку.
Нині все суттєвіше місце в системі сучасного наукового знання та наукової діяльності займають «обчислювальні науки», предметом яких є обчислювальна техніка, програмне та алгоритмічне забезпечення, а також різноманітні застосування ЕОМ.
До обчислювальних наук належать розділи різних природничих та суспільних наук, які виступають, як правило, одночасно в ролі і споживача, і постачальника наукових та практичних результатів для розглядуваної галузі — фізики, математики, лінгвістики, біології, психології та ін. Важливе місце серед обчислювальних наук займає відповідна частина математики, яку називають по-різному: теоретична інформатика, математична теорія обчислювань, алгоритміка, кібернетика тощо.
Частина математики, яка є обчислювальною наукою, теж неоднорідна. До неї входять розділи математичної фізики, теорія чисельних методів розв’язання диференціальних рівнянь, теорія масового обслуговування, яка використовується для будування операційних систем, в теорії ігор та інше. Однак центральне місце в цій, зв’язаній з обчислювальними науками галузі математики, належить до математичної логіки та теорії алгоритмів. Часто обидві ці дисципліни об’єднують під спільною назвою «математична логіка», вважаючи теорію алгоритмів складовою частиною математичної логіки в широкому значенні слова.
Треба особливо зазначити рису математичної логіки, що вирізняє її серед інших розділів математики та пояснює її виключне місце у фундаменті обчислювальних наук. Річ у тім, що серед математичних дисциплін математична логіка — єдина дисципліна, яка вивчає взаємозв’язок між текстами та їх смислом. Математичне дослідження та математичний опис цього взаємозв’язку набувають першочергового значення, коли тексти перетворюються із засобів спілкування між людьми у засоби взаємодії з комп’ютером.
Тексти бувають розповідні, наказові та запитальні. Теорія алгоритмів вивчає наказові тексти, які називаються програмами. Зміст такого тексту — це і є включений до неї алгоритм. Зв’язок теорії алгоритмів з обчислювальною практикою очевидний.
У зв’язку з бурхливим розвитком обчислювальної техніки та радіоелектроніки математична логіка в наші дні набуває все більшого значення, вона є теоретичною базою інформатики, яку учні середньої школи вивчають в 10—11 класах. Але її елементи відсутні в діючій програмі шкільного курсу математики, немає елементів математичної логіки і в проектах стандартів математичної освіти на майбутнє.
У державному стандарті освіти США вивчення математичної логіки передбачається з наймолодшого шкільного віку. Наприклад, вже з 1 класу впроваджується вивчення різних засобів подання даних, таких як таблиця, кругова та стовпчикова діаграма, графіки, графи, а з 4 класу подаються перші приклади математичного моделювання, в 7 та 8 класах — основи формальної логіки.
Ось чому дуже корисно розвивати та зміцнювати поняття про математичну логіку з раннього шкільного віку. Необхідно якомога раніше ознайомити з нею учнів, з використанням її на практиці. Тому ми пропонуємо ввести викладання елементів математичної логіки в рамках шкільного курсу математики. Такий підхід може бути тісно пов’язаний з програмою розвивального навчання, яке впроваджується зараз у багатьох школах.
Розвивальне навчання. Курс "Розвитокпродуктивногомислення"
"Родзинкою" нашої школи є предмет "Мислення", який дає можливість розвивати основні аспекти розумової діяльності й має на меті стимулювати мислення дітей, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, розвивати кмітливість, просторову уяву, пам`ять та увагу. У сучасній школі немає предмета, який би цілеспрямовано навчав дітей мислити як логічно, так і творчо, нестандартно. З огляду на це, Ольгою Гісь було розроблено програму та навчальні посібники з розвитку продуктивного мислення учнів початкової школи.
Програма навчального курсу з розвитку продуктивного мислення учнів 1-4-х класів рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерством освіти і науки України №1(11-4277 від 11.09.08) та серія посібників "Планета Міркувань" для загальноосвітніх навчальних закладів схвалена до використання в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України №1.4 (18-1764 від 14.07.08).
Програма розроблена на етику логіки, математики, мови та психології. Це є спроба на принципі інтегріції формувати мислення дітей молодшого шкільного віку, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, розвинути кмітливість, просторову уяву, пам`ять та увагу. Завдання курсу - формувати у дітей здатність до аналізу та синтезу, узагальнення та конкретизації, абстрагування та перенесення, вміння класифікувати, порівнювати суттєве, мислити за аналогією, бачити відмінності та закономірності, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, а також уміння мислити асоціативно, проявляти кмітливість та шукати нестандартні підходи до розв`язування задач.
На уроках максимально працюють учні, вчитель тільки підтримує їх, спонукає до творчого пошуку. Уроки проводяться у формі гри, конкурсу, змагання, максимально використовуючи самостійний пошук та ініціативу учня. Завдання тільки пропонується - діти думають самі.
Працюючи за посібником, Людмила Миколаївна та Алла Миколаївна, докладають мінімум зусиль, надаючи учням максимум можливостей для самостійної діяльності. Діти перебувають у самостійному творчому пошуку.
Вже десятий рік в Рокитнянській ЗОШ І-ІІ ст.№5 вчителькою Мовчан Людмилою Миколаївною ведеться курс розвивального навчання "Розвиток мислення"(станом на 2011-2012н.р.).Вчителькою розроблена програма до підручника "Планета міркувань" Ольги Гісь,дидактичний матеріал, серія карток по розвитку логічного мислення. Людмила Миколаївна є керівником районної творчої групи вчителів початкових класів, систематично проводить відкриті уроки та заняття для молодих спеціалістів та колег, працює над вдосконаленням власної методики викладання курсу.
Відрадно те, що учні Людмили Миколаївни стають призерами Всеукраїнських конкурсів "Колосок", "Кенгуру", "Гринвіч" та інших.
Михачек Олександра(учениця 7 класу), вже не один рік є переможцем Всеукраїнського конкурсу ім. П.Яцика, а Куліш Анастасія (учениця 3 класу) в 2011 - 2012 н.р., стала переможцем обласного конкурсу ім. П. Яцика.

Росток

У надзвичайно красивому, мальовничому, затишному( не чутно й справді цього надокучливого нам, місцевим жителям, гуркоту машин) місці знаходиться наша школа – Рокитнянська ЗОШ І-ІІ ст.№5. Мабуть, сама чарівна природа надихає вчителів до плідної творчої праці. Існує думка, що кожна дитина від природи наділена певним обдарованням. Завдання педагога – якнайраніше виявити, розпізнати нахили учня розвинути їх і дати поштовх до самореалізації творчої особистості Дуже приємно, що такі вчителі як Мовчан Надія Юріївна, Обідовська Ольга Миколаївна не звикли мислити стандартно. Завжди у творчому пошуку, енергійні, завзяті, працелюбні, саме вони, як ніхто інший, розуміють,що обдарованість якнайтісніше пов’язана з рівнем розвитку здібностей учня. «Дитяча обдарованість» в їхньому розумінні не означає винятковість, а це потенціал, що є майже в кожної дитини. Саме тому ці талановиті педагоги обрали для себе не простий шлях, а тернистий, на якому багато незвіданого, складного, але в той же час цікавий, багатий результатами. А що значить для педагога бачити щасливі, усміхнені очі своїх вихованців, задоволених власними успіхами? З 1 вересня 2005 року на базі Рокитнянської ЗОШ І-ІІ ст. № 5 створено експериментальний майданчик за науково-методичним проектом розвитку дитини «Росток». Навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку дитини», тобто на високому рівні складності. Дитина з перших уроків поміщається в ситуацію, яка потребує від неї інтелектуальних зусиль, продуктивних дій. Разом з тим, високий рівень подачі матеріалу сполучається зі створенням у класі атмосфери довіри, доброзичливості, захоплення, що дозволяє по-справжньому «розкритися» і повірити у свої сили кожному учню. Мета науково-педагогічного проекту «Росток» - розвинути «вміння вчитися», яке дозволить учню у майбутньому самостійно оволодівати знаннями. Навчання стає успішним, коли учні самостійно осмислюють матеріал, творчо застосовують його в нестандартних умовах, свідомо запам’ятовують. Таким чином відбувається самовдосконалення, самовираження дитини. У курсі математики Л. Г. Петерсен використовується діяльнісний метод навчання, головна особливість якого полягає в тому, що нові математичні поняття й відношення між ними не даються в готовому вигляді. Діти «відкривають» їх самі в процесі самостійної дослідницької діяльності. Вчителі лише скеровують цю діяльність і підбивають підсумки, подаючи точне формулювання встановлених алгоритмів. Отже, учні будують «свою» математику, тому математичні поняття набувають для них особистісного значення й стають цікавими не з зовнішнього боку, а по суті.
Надія Юріївна Мовчан за програмою «Росток» працює вже 6 років. Перші 4 роки для вчительки були експериментальними: роки пошуку істини. Але результати навчальних досягнень учнів показали, що зусилля недаремні, роботу за новою програмою потрібно продовжувати. Адже цікавість, з якою учні поринули у навчання, справжня. Наша колега з великим захопленням та ентузіазмом, зустріла новину, що можна уроки української мови та читання проводити теж за програмою «Росток».
Коли учні перейшли до старшої школи, Обідовська Ольга Миколаївна продовжила працювати за цією програмою, щоб не втратити наступність. Вчитель математики викладає предмет вже 13 років, за програмою «Росток» працює 2 роки. Спочатку вагалася, а чи варто змінювати щось, адже є вже якісь певні переконання та й за роки праці накопичилось чимало матеріалів. А це що знову як кажуть: «перший раз у перший клас»? Але прислухавшись до порад старшої колеги, що була першопрохідцем у цій справі, погодилася, хоча й сумнівалася аж до перших результатів.
Результати не забарилися: діти набагато активніші, більш самостійні, допитливіші, більше проявляють бажання до вивчення нового матеріалу. Підручники, що розроблені за програмою «Росток», використовує як допоміжні. Вони досить насичені різноманітними завданнями на розвиток логічного мислення. Кількість годин збільшилась: за звичайною програмою – 4 години, а за програмою «Росток» - 6 годин. Кожен вчитель зрозуміє, як це важливо при вивченні даного предмета. В 6-ому класі в програму включено новий предмет – «Теорія ймовірностей», що теж розширює кругозір учнів. Програма « Росток» все більше й більше захоплює наших колег.
Сміленко Людмила Валентинівна, яка цього року набирає перший клас, працюватиме за цією ж програмою.
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.